Новини та події


6 грудня - День Збройних сил України

6 грудня щороку відзначається свято на честь Збройних Сил України. Святкують його від 1993 року — саме тоді Кабмін затвердив відповідну постанову.

Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Збройні Сили України».

Національні збройні сили почали формуватися ще на початку 20-го століття.

Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень.

І хоч стрільці воювали у складі австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

Декількома роками пізніше у щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, які раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочене, у значній частині роззброєне та деморалізоване.

Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

Після здобуття незалежності в 1991 році українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. У результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами і відновлювати кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії рф до реформування відповідно до стандартів НАТО.



╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

Вшанування пам’яті жертв Голодоморів – геноциду Українського народу

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.


╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

21 листопада - День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи — одне зі знакових офіційних свят, встановлене на честь двох революції — 2004-го та 2013 років. Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору....




╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

14 листопада - 110 років від дня народження 

Андрія Самійловича Малишка




╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

9 листопада − День української писемності та мови.

 Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. 

Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.

Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.

А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.

Цікаві факти:

22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.

15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.

Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.

Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).

Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.

Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.

З погляду лексики, найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

За матеріалами сайту https://brovary.net.ua/9/

╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌


14 жовтня - День захисників та захисниць України




╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

26 вересня весь світ відзначає Європейський день мов.


 Свято проголосила Рада Європи у грудні 2001 року під час Європейського року мов для заохочення вивчення мов як у школах, так і протягом усього життя людини.

На території Європи налічується 225 автохтонних мов – це приблизно 3% від загальної кількості у світі. Дві третіх з них або вимерли, або знаходяться на межі зникнення через поступову асиміляцію, як от ірландська мова чи кельтські мови. Більшість європейських мов мають індоєвропейське походження. 

З кінця вісімнадцятого століття найпоширенішою мовою Європи (як з боку географії, так і за кількістю носіїв мови) була російська, яка замінила французьку. Враховуючи лише носіїв мови, приблизно 150 мільйонів європейців щоденно розмовляють російською, далі йде німецька мова – приблизно 95 млн носіїв, турецька – приблизно 80 млн, англійська та французька мови – кожна по 65 млн, італійська – 60 млн, іспанська та польська  – по 40 млн, українська – 30 млн та румунська – 26 млн. Щодо вивчення іноземних мов, то зараз англійська мова є найпопулярнішою іноземною мовою в Європі, після неї йдуть німецька, французька, італійська, російська та іспанська.

Дослідження показали, що 56% громадян Євросоюзу розмовляють не лише рідною мовою, але 44% визнають, що не знають іноземних мов. 38% мешканців ЄС кажуть, що знають англійську мову, 14% – що володіють французькою чи німецькою мовами, 7% – російською, 5% – іспанською та 3% – італійською.

Типовим багатомовним європейцем вважається студент, працівник-менеджер чи людина, яка народилася у країні, мова якої відрізняється від мови її батьків.

Внаслідок збільшення кількості іммігрантів та біженців європейські міста стають більш багатомовними. Наприклад у Лондоні розмовляють близько 300 мовами, зокрема англійською, французькою, китайською, польською, російською, іспанською, португальською, арабською, бенгальською, перською, турецькою, курдською, берберською, хінді, урду, пенджабі.


Немає коментарів:

Дописати коментар