Головна сторінка

Раді вітати Вас на сторінках нашого блогу!

Бібліотека Хотівського академічного ліцею імені Левка Лук'яненка була заснована в 1962 році, і нині має фонд понад 5700 книг та 18600 підручників.

Закони та положення, що регулюють діяльність бібліотеки, можна переглянути у розділі "Методичні матеріали". Будь ласка, ознайомтесь із Правилами користування шкільною бібліотекою та Інструкцією з безпечної поведінки у приміщенні бібліотеки.

У розділі "Новини та події" Ви можете переглядати оголошення, інформацію, підготовлену до річниць письменників та інших видатних осіб, світлини із виставками, екскурсіями та заходами, що проводяться в нашій бібліотеці та використовувати матеріал, присвячений знаменним та пам`ятним датам.

У розділі "Віртуальна читальня" зібрані програмові твори української та зарубіжної літератури, а також твори для позакласного читання. 

Розділ "Шкільні підручники" містить електронні версії шкільних підручників, електронні додатки до них розміщені у розділі "Е-підручники та інтерактивні додатки до них" 

Скористайтесь розділом "Рекомендаційні списки" для підбору літератури на задану тему, що доступна для отримання в нашій бібліотеці. Переглянути біографії письменників та відомих діячів можна у розділі "Біографії видатних людей"

Ознайомитись із проєктами бібліотеки та переглянути світлини із заходів можна у розділах:
"Книгарня на колесах" - проєкт, що багато років розширяє стіни бібліотеки і відкриває для читачів нові видання українських сучасних письменників та зарубіжних авторів;
"Буктрейлери", де розміщені авторські буктрейлери до книг, що є в нашій бібліотеці;
"Книга рецензій", де зібрані відгуки читачів на прочитані книги, їх враження від прочитаного та рекомендації для інших читачів.

Не забудьте скористатися рубрикою "Матеріали до визначних дат", розділом "Радимо прочитати" та відвідати сайти бібліотек України та світу.

Сподіваємося, що розміщена у блозі інформація буде для Вас актуальною, цікавою та корисною, також будемо раді особисто привітати Вас у стінах нашої бібліотеки.

 

Ми працюємо:

Щоденно в будні - з 8.00 до 16.00

Прийом читачів - з 8.00 до 14.30

Технічна година - з 14.30 до 16.00 

Новини та події

У цьому розділі Ви можете переглядати оголошення, знайомитися з новинами та подіями, що відбуваються в бібліотеці та переглядати виставки, що присвячені знаменним та пам`ятним датам. Інформація на цій сторінці регулярно оновлюється.

Інтерактивна віртуальна виставка до Міжнародного дня пам'яті про катастрофу на Чорнобильській АЕС

Щороку, 26 квітня, ми згадуємо найбільшу техногенну катастрофу в історії людства — аварію на Чорнобильській АЕС. Ця трагедія забрала життя, завдала величезної шкоди здоров'ю та позбавила домівок тисячі родин. Це день пам’яті про тисячі життів, зруйнованих внаслідок вибуху на 4-му енергоблоці. День вдячності героям-ліквідаторам, які віддали своє здоров’я й життя заради безпеки мільйонів.

Всесвітній день книги та авторського права 

Вважається, що День книги відзначався ще в першій половині XX століття. Ідея його створення належить письменникові й редакторові з Валенсії Вісенту Клавелю Андресу. У 1926 році іспанський король Альфонс XIII розглянув його пропозицію і підписав королівський указ, згідно з яким 7 жовтня (вважалося, що в цей день народився Сервантес) запроваджується День іспанської книги. У 1930 році День книги в Іспанії перенесли на 23 квітня, коли, ймовірно, помер письменник.

Цікаво, що ще з XV століття 23 квітня відзначають День Святого Георгія, заступника Каталонії. У Барселоні та Каталонії в цей день, також відомий як День троянд і подібний багато в чому до Дня Святого Валентина, чоловіки традиційно дарують жінкам троянди, а жінки чоловікам – книжки. Щоправда, зараз звичаї змінилися, і книжку, на щастя, можуть отримати всі. Чому книжка? Бо саме у цей час 1929 року в Барселоні проходив масштабний книжковий ярмарок. Це значною мірою вплинуло на запровадження Всесвітнього дня книги та авторського права саме 23 квітня. Цього дня проводяться зустрічі з авторами, читання уривків із улюблених книг, різноманітні конкурси, акції на захист книги, фестивалі читання, розпродаж книг тощо. Деякі країни з нагоди цієї дати видають одне з найпопулярніших видань і роздають його безкоштовно. В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки. До речі, на батьківщині Сервантеса цю дату святкують конкурсом – безперервним читанням «Дон Кіхота». Читці змінюють один одного протягом 48 годин.

Одна з традицій Всесвітнього дня книги та авторського права – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання.

Особливістю впровадження такого дня на світовому рівні є усвідомлення книжки як потужної зброї у налагодженні миру й нівелюванні соціальних проблем: книжка, що втілює творчі поривання людини і її прагнення поділитися власними ідеями і здобутками зі світом, має сприяти діалогу, взаєморозумінню і толерантності.

Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або читаючи цікаві книги.

До Всесвітнього дня книги та авторського права пропонуємо переглянути короткометражний фільм, створений видавництвом "Підручники і посібники" -  Як твориться книга

Григорій Тютюнник

(1920 — 1961)

Григорій Михайлович Тютюнник — український прозаїк, поет. Народився 23 квітня 1920p. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині.

Український письменник — Тютюнник Григір Михайлович (1931–1980) припадає йому молодшим братом по батькові. Брати Григорій та Григір Тютюнники дістали одне й те саме ім'я Григорій через випадковий збіг обставин. Григорія насправді хотіли назвати Георгієм (Їгором). Записувати дитину відрядили діда по матері, який по дорозі до сільради добряче випив за здоров'я новонародженого. Коли ж потрапив до сільради, то переплутав ім'я і записав онука Григорієм. Про дідову витівку дізналися, коли Їгору-Григорію було вже років п'ятнадцять — на той час у Михайла Тютюнника у новій сім'ї уже підростав другий син, за іронією долі, теж Григорій. Згодом, щоб відрізняли братів, молодшого стали звати Григором. Більше, про відносини братів, що спочатку складалися важко, а потім стали прикладом сильної, світової братерської любові, — можна прочитати в спогадах молодшого брата Григора Тютюнника «Коріння».

З 1938р. майбутній письменник навчався в Харківському університеті, проте навчання перервала війна. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалось в пам'яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. В післявоєнні роки був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу "Жовтень", вів активну і напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складають збірка оповідань "Зорані межі" (1950), повість "Хмарка сонця не заступить" (1957). Вже після смерті письменника побачила світ збірка поезій воєнного часу "Журавлині ключі" (1963). 

Роман Григорія Тютюнника "Вир" (1960 — 1962) посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору. За мотивами роману Григорія Тютюнника «Вир» кінорежисером Станіславом Клименком у 1983 році на кіностудії ім. О.П. Довженка відзнято художній фільм, який отримав головний приз на Республіканському кінофестивалі.

Помер Григорій Тютюнник 29 серпня 1961 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. Григір Тютюнник так описав смерть брата у спогадах «Коріння»:«Через годину того ж дня я дістав телеграму: Григорій помер… На столі в його кімнаті лишилася рівненько складена в потертій папці друга частина роману „Вир“»

 

Виставка до річниці від дня народження Ліни Костенко

19 березня виповнюється 96 років українській поетесі-шістдесятниці, письменниці та дисидентці Ліні Костенко, яка є однією з найвідоміших жінок України, а її творчість і діяльність залишаються важливою частиною української культури.

Ліна Костенко - представниця покоління шістдесятників, авторка поезії, історичних романів і творів для дітей. Вона є лауреаткою Шевченківської премії (1987) та Премії Антоновичів (1989), а у 2022 році отримала Орден Почесного легіону.

У 1967 році її разом із Павлом Тичиною та Іваном Драчем номінували на Нобелівську премію з літератури, окрім того, поетеса є почесним професором Києво-Могилянської академії та почесним доктором Львівського і Чернівецького університетів. Водночас вона відмовилася від звання Героя України.
Творчий шлях Ліни Костенко

Ліна Костенко є авторкою низки поетичних збірок, зокрема "Проміння землі" (1957), "Вітрила" (1958), "Мандрівки серця" (1961), "Над берегами вічної ріки" (1977), "Неповторність" (1980) та "Сад нетанучих скульптур" (1987).

Серед її найвідоміших творів – роман у віршах "Маруся Чурай" (1979), за який вона отримала Шевченківську премію, а також поема "Берестечко" (1999, 2010).

У 2010 році письменниця опублікувала свій перший прозовий роман "Записки українського самашедшого", який став одним із лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

Результати конкурсного відбору підручників:

Виставка до річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

Тарас Григорович Шевченко

9 березня 1814 — 10 березня 1861

Тарас Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Він був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені українському народу. Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими.

Інформацію до заходу можна переглянути за посиланням: До річниці Великого Кобзаря

Всесвітній день письменника

Всесвітній День письменника призначений для вшанування досягнень прозаїків, поетів, публіцистів та інших майстрів слова. День письменника був установлений у день народження Міґеля де Сервантеса, автора знаменитої книги «Дон Кіхот». В нашу країну свято прийшло у 2012 році, а ініціатором стала українська письменниця Лариса Ніцой. І справді, Україна має багату літературну спадщину, а наші письменники внесли значний вклад у світову культуру.

Серед найвидатніших українських письменників є такі відомі імена:

• Тарас Шевченко — поет, письменник, художник, громадський діяч.
• Іван Франко — письменник, поет, громадський діяч, філософ.
• Леся Українка — поетеса, драматургиня, перекладачка.
• Микола Хвильовий — письменник, критик, журналіст, літературознавець.
• Олесь Гончар — письменник, драматург, літературознавець.
• Василь Стефаник — письменник, новеліст, драматург.
• Іван Нечуй-Левицький — письменник, перекладач, громадський діяч.
• Григорій Квітка-Основ’яненко — письменник, етнограф, фольклорист.
• Панас Мирний — письменник, новеліст, драматург.

Це лише декілька імен з великого списку видатних українських письменників минулих років. Не відстають у своєму доробку і сучасні майстри літературного слова: Андрій Кокотюха, Оксана Забужко, Ліна Костенко, Сергій Жадан, Юрій Андрухович та інші.

Всесвітній день письменника — це не лише слова вдячності. Це й наша відповідальність як читачів. Куплена книга, прочитаний вірш, підтримка українського автора — це внесок у збереження культури, за яку сьогодні борються і на сторінках книжок, і на полі бою.

Прочитати більше можна за посиланням: Всесвітній день письменника

 

Виставка до Міжнародного дня дитячої книги

Виставка до 155 річниці від дня народження Лесі Українки

Леся Українка

(1871–1913)

 Українська письменниця,  поетеса,
драматургиня, перекладачка, одна з
найяскравіших постатей української та
європейської культури
кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Леся Українка народилася в 1871 році в Новограді-Волинському в інтелігентній та патріотичній родині, де культивували любов до української мови й культури. Її мати – письменниця Олена Пчілка, а дядько – відомий громадський діяч Михайло Драгоманов.

У ранньому віці Леся Українка була надзвичайно талановитою, допитливою й сильною особистістю, а її дитинство стало фундаментом для майбутньої творчості й громадської діяльності.

Дитинство на Волині сформувало її світогляд: краса лісів і річок надихала на поетичні образи, які згодом ожили в драмі-феєрії «Лісова пісня», яку Леся Українка написала за дванадцять днів. Вона вдосконалила жанр драматичної поеми, вивівши українську літературу на європейський рівень.

Леся Українка – авторка дванадцяти поем, понад сорока прозових і драматичних творів, двохсот сімдесяти віршів, близько тисячі листів, публіцистичних статей та перекладів світової класики.

25 лютого в Україні дедалі більше утверджується неофіційне, але символічне свято – День української жінки (День українки). Образ Лесі Українки уособлює силу духу, боротьбу за права жінок і розвиток української літератури. 

240 років від дня народження Вільгельма Грімма

Вільгельм Карл Ґрімм 

24 лютого 1786 — 16 грудня 1859

 

24 лютого виповнюється  240 років від дня народження німецького письменника-казкаря Вільгельма Карла Грімма (молодшого з братів Грімм).  Вільгельм Грімм народився 24 лютого 1786 року в Ганау, що в Німеччині. Біографія його досить цікава і цікава. Незважаючи на те, що керівна роль у письменницькій діяльності належала Якобу, брат ні в чому не поступався йому. До вподоби він був мрійником і фантазером, завжди працював ретельно, вивіряючи найменші деталі. Його старанність і працьовитість можна було тільки позаздрити.
Вільгельм Грімм закінчив Марбурзький університет. У зв 'язку з вираженими проблемами зі здоров' ям (страждав на астму і болі в серці) він не мав можливості отримати будь-яку посаду, тому приєднався до роботи зі збирання німецьких казок, яку почав його брат Якоб. Це заняття настільки захопило Вільгельма, що він з великим натхненням і ентузіазмом вивчав всі необхідні матеріали, аналізував їх і складав власну думку. Опубліковані братами Ґрімм книги з історії та граматики німецької мови, на тлі численних діалектів останньої, стали стимулом до оформлення лінгвістики (мовознавства) в самостійну наукову дисципліну. Разом з братом склав знамениті збірники німецьких казок.  Творчість братів Грімм охоплює понад 200 казок, зібраних з усних оповідей, які вони редагували, додаючи шарму й глибини. Від “Попелюшки” до “Гензеля і Гретель” – ці твори вплинули на літературу, кіно та мистецтво, формуючи уявлення про добро і зло. Їхній вплив простягається від європейського фольклору до сучасних адаптацій, де казки стають інструментом для аналізу суспільства.

 Виставка до Міжнародного дня рідної мови

Щороку 21 лютого світ оживає в симфонії слів, де кожна мова шепоче свою унікальну історію, наче старовинний гобелен, витканий з ниток культур і традицій. Цей день, проголошений ЮНЕСКО в 1999 році, не просто дата в календарі – він пульсує як серцебиття народів, нагадуючи про силу, що ховається в кожному діалекті. Уявіть, як у віддалених селах Бангладеш, де все почалося, слова перетворилися на зброю опору, а тепер ця енергія розтікається по планеті, об’єднуючи мільярди голосів у гімн різноманітності.

Історія цього свята сягає корінням у трагедію, яка розгорнулася в 1952 році в тодішньому Східному Пакистані. Студенти, сповнені пристрасті до своєї бенгальської мови, вийшли на вулиці Дакки, протестуючи проти нав’язування урду як єдиної державної. Кров пролилася, але їхній голос не змовк – він відлунює досі, надихаючи глобальні рухи за мовні права. ЮНЕСКО, визнавши цю подію, офіційно затвердило Міжнародний день рідної мови на своїй Генеральній конференції, підкреслюючи, що мови – це не просто інструменти спілкування, а живі істоти, які еволюціонують разом з народами.

Цікаві факти:

1. Ідея встановлення Дня рідної мови виникла після трагічних подій у Бангладеш 21 лютого 1952 року, коли студенти виступали за визнання своєї рідної мови бенгальською та загинули від рук поліції.
2. За даними ООН, кожні два тижні одна мова зникає. З метою боротьби з цим тривожним явищем введено цей світовий день.

Прочитати більше можна за посиланням: Міжнародний день рідної мови

 Виставка до Дня Героїв "Небесної Сотні"

День державного герба України

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила тризуб як Малий герб України, визначивши його ключовим елементом майбутнього Великого державного герба. Цим символом став золотий тризуб на синьому щиті – знак, що у ХХ столітті уособлював національну боротьбу українців за незалежність.

Історія тризуба налічує тисячоліття. У давнину він був знаком князівського роду Рюриковичів – правителів Русі. Вибір цього символу як державного був невипадковим, адже тризуб здавна використовувався як оберіг. Археологи знаходять його зображення на пам’ятках культури, датованих ще першим століттям нашої ери. Існує понад тридцять теорій щодо його походження та значення: від сокола і якоря до символу триєдності світу.

Герб – це не лише державний символ, а й святиня, що уособлює прагнення народу до свободи та незалежності. Він є живим зв’язком між минулим, сучасністю та майбутнім української нації.

Цікаві факти про тризуб:

· Тризуб має тисячолітню історію. У давні часи це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.

· У часи Української Народної Республіки Тризуб затверджено державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

· У ХХ столітті Тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянська тоталітарна система затаврувала його як «націоналістичний знак». Використання Тризубу в СРСР заборонялося, «винуватців» жорстко карали.

· Відновивши незалежність у 1991 році та обравши Тризуб державним гербом, Україна продемонструвала наслідування традицій Української Народної Республіки.

· Російська агресія в Криму і на сході України розпочалася із знищення Тризуба як маркера української ідентичності.

· Тризуб об’єднує українських патріотів, які сьогодні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України.

Для українців у всьому світі Тризуб символізує зв’язок із Батьківщиною.

Екскурсія до бібліотеки для учнів 1 Д класу

Літературна година з учнями 1 Г класу

 Виставка до 125 річниці від дня народження Валер'яна Підмогильного

День пам'яті Героїв Крут

Виставка до Міжнародного дня пам'яті жертв Голокосту

250 років від дня народження Е.Т.А.Гофмана

135 років від дня народження Павла Тичини, українського поета, публіциста та перекладача

Книжкова виставка до Дня Соборності України

Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21 січня 1999 року № 42.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері відбулося проголошення Акта злуки (об'єднання) Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема, відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка».

Переглянути матеріали проєкту Українського інституту національної пам'яті

На веб-сторінці, що є продовженням інформаційної кампанії, зібрані основні відомості про етапи Революції, видатних діячів, тогочасні фото, документи, спецпроєкти медійних партнерів та проєкти Українського інституту національної пам'яті.

Тематичні виставки - самоосвіта та розвиток

Дитячі виставки:

14 грудня — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

У 1986 році завершилося будівництво захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Аварія, що сталася 26 квітня того ж року, перетворилася на одну з наймасштабніших техногенних катастроф у світі та стала випробуванням для сотень тисяч людей.

У перші години й дні після вибуху тисячі громадян без вагань стали до робіт у зоні ураження: несли небезпечні чергування біля реактора, брали участь у дезактивації територій, ліквідовували наслідки радіоактивного забруднення, приймали та розміщували евакуйованих. Так формувався спільний подвиг людей, які ціною власного здоров’я, а подекуди й життя, зупинили подальше поширення катастрофи.

До ліквідації наслідків аварії було залучено понад 600 тисяч осіб — військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, медиків, інженерів, науковців, представників державних і цивільних установ. Саме їхні дії дозволили локалізувати наслідки аварії та захистити мільйони людей в Україні й за її межами

6 грудня - День Збройних Сил України

День Збройних Сил України бере свій початок у 1993 році, коли Верховна Рада ухвалила постанову про встановлення цього свята. Воно безпосередньо пов’язане з ухваленням 6 грудня 1991 року Закону “Про Збройні Сили України”, який заклав правові основи для створення національної армії після розпаду Радянського Союзу. Тоді, в атмосфері хаосу і невизначеності, Україна почала формувати власні сили оборони, перетворюючи радянські частини на щось суто українське, наче майстер, що перековує старе залізо в новий меч. Цей день не випадково збігається з історичними подіями. Він перегукується з початком Першого зимового походу Армії Української Народної Республіки в 1919 році, коли українські воїни демонстрували неймовірну витривалість у боротьбі за незалежність. З часом свято набуло глибшого значення, особливо після 2014 року, коли анексія Криму та війна на Донбасі перетворили ЗСУ на справжній щит нації. У 2023 році, з переходом українських церков на новоюліанський календар, дата 6 грудня набула додаткового символізму, збігшись із Днем Святого Миколая – покровителя воїнів і захисників. Це наче подвійне благословення, де релігійна традиція переплітається з військовою честю, додаючи емоційного тепла до офіційного вшанування

190 років від дня народження Марка Твена (1835–1910), американського письменника, гумориста, сатирика, публіциста, видавця

30 листопада 2025 року світ відзначає 190 років від дня народження Марка Твена – видатного американського письменника, чий талант, дотепність і гостре перо стали невід’ємною частиною світової літератури. Його справжнє ім’я – Семюел Ленггорн Клеменс, та саме псевдонім Марк Твен увійшов в історію як символ гумору, свободи думки й глибокої людяності.

Марк Твен подарував світові галерею яскравих персонажів, серед яких Том Сойєр, Гекльберрі Фінн, принц і жебрак, Янкі при дворі короля Артура. Його твори – це поєднання дотепної сатири, соціальних спостережень і тонкого психологізму. Письменник умів сміятися над недосконалістю світу й водночас співчувати маленькій людині, яка намагається знайти своє місце серед випробувань.

Сьогодні творчість Марка Твена продовжує надихати читачів у всьому світі.

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2025-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 22 листопада. Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди.

Книжкова виставка до Дня Гідності та Свободи

21 листопада в Україні - День Гідності та Свободи, день, коли вшановують події, які стали ключовими для сучасної української історії. Цього дня розпочалися дві революції, що визначили курс країни: Помаранчева революція 2004 року та Революція Гідності 2013 року.

День пам'яті жертв голодомору. Всеукраїнська акція "Засвіти свічку"

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. Закликаємо усіх згадати в Загальнонаціональній хвилині мовчання 22 листопада о 16.00 про мільйони людських життів, які Україна втратила через Голодомор і масові штучні голоди. Просимо також із настанням темряви запалити свічки пам’яті на підвіконнях – у домівках, офісах. Адже кожен вогник у вікні – це свідчення того, що ми, живі, пам’ятаємо про померлих, це вияв нашої скорботи і віри в майбутнє. Де б ви не були, запаліть Свічку пам’яті!

Історія

У 1932–1933 роках комуністичний тоталітарний режим вчинив злочин геноциду проти Українського народу. Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі.

Україна внаслідок Голодомору-геноциду 1932–1933 років, масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років втратила мільйони людських життів. У 2006 році Законом України Голодомор визнаний геноцидом Українського народу.

Метою злочину було знищення українського народу як національної групи. Комуністичний тоталітарний режим через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл і цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресій проти незгодних створив для українців умови, не сумісні із життям.

17 листопада ‒ 55 років від дня народження Андрія Анатолійовича Кокотюхи

Андрій Кокотюха - сучасний український письменник-белетрист, сценарист, журналіст, автор понад 60 художніх, документальних, науково-популярних та дитячих книжок. Його романи неодноразово екранізувалися, а перелік літературних нагород вражає. Головні премії престижного літературного конкурсу «Коронація слова» він здобував п'ять разів. У 2012 році Андрій Кокотюха дістав почесне звання «Золотого письменника України»

Виставка до річниці 175 років від дня народження британського письменника шотландського походження Роберта Льюїса Стівенсона (1850-1894)

Екскурсія до бібліотеки для 2Г класу

Переглянути відео:

Літературна година з першокласниками

Екскурсія до бібліотеки для 1Г класу

2 жовтня відбулася екскурсія до бібліотеки для 2В класу

Виставка до Дня захисників і захисниць України та Дня українського козацтва

1 жовтня в Україні відзначатиметься День захисників і захисниць. Це свято запроваджено 2014 року на вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві. 

Цей День пов’язаний із українським традиційним святом Покрови Пресвятої Богородиці – захисниці від ворогів. Божу Матір дуже шанували козаки, а Покрова для них була одним із найвеличніших свят. Козацькі традиції бережуть та розвивають сучасні захисники і захисниці України. 

30 вересня в Україні відзначається особливе та значуще свято – Всеукраїнський день бібліотек. Свято вшановує унікальні інституції знань та культури, що відіграють важливу роль у розвитку освіти, науки та культурної спадщини країни.

Всеукраїнський день бібліотек – це свято, яке об’єднує людей різного віку та інтересів у відзначенні значення бібліотек у житті суспільства. Відзначаючи цей день, бібліотеки по всій Україні організовують різноманітні заходи, виставки, читання та майстер-класи, щоб популяризувати читання та підвищити інтерес до книги.
Всеукраїнський день бібліотек встановлений з метою акцентувати увагу на важливості бібліотек у сучасному суспільстві, підкреслити їх роль у підтримці та розвитку освіти та культури. Свято відзначається працівниками бібліотек, читачами, письменниками та всіма, хто цінує знання та культурні цінності

Бабин Яр: Жива пам’ять про трагедії та символ стійкості

У вересні 1941 року Бабин Яр став одним із перших «воріт пекла» Голокосту. За два дні понад 33 000 євреїв були розстріляні, що стало наймасштабнішою одночасною стратою євреїв під час Другої світової війни. Ця трагедія символізує початок Голокосту як систематичного знищення єврейського народу нацистами

180 років від дня народження українського письменника і театрального діяча Івана Карпенко-Карого

Бібліотечна година читання пройшла з учнями 2 класу: 

10 вересня відбулася екскурсія до бібліотеки з 1А класом

Зустріч із Книгарнею на колесах:

Книгарня представила безліч цікавих та повчальних книг українських та зарубіжних сучасних дитячих письменників

День вишиванки

Вишиванка для українців – це національна святиня, що символізує красу, силу, щасливу долю та безперервний зв’язок поколінь. Вона стала впізнаваним символом українського народу. Попри багатовікову історію, вишиванка залишається сучасною. 

Коріння української вишивки сягає часів ще задовго до нашої ери. Археологи знаходили глиняний посуд із орнаментами, які нагадують сучасні вишиті візерунки. Вишивка особливо розквітла в період Київської Русі — тоді вишитий одяг був розкішшю, доступною для заможних.

Уже в XI столітті сестра князя Володимира Мономаха — Анна — заснувала першу школу вишивальниць, де дівчат навчали мистецтва гаптування золотом і сріблом.

Традиційно дівчата вишивали собі придане, і кількість сорочок говорила про добробут родини. Наприклад, 30–40 вишиванок — скромне придане, а понад 100 — ознака багатства.

З XVII століття вишивка стала масовою — кожна українка вміла тримати голку в руках. Майстерність вишивки говорила про хазяйновитість майбутньої нареченої.

26 квітня 2025 року минає 39 років з дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції — наймасштабнішої техногенної катастрофи за всю історію ядерної енергетики у світі. 

Пропонуємо прочитати Політ журавлів над нетолоченими травами авторки Катерини Мотрич, присвячений трагедії Чорнобиля

Виставка до дня Чорнобильської трагедії

До 105-ї річниці від дня народження Григорія Тютюнника -

  українського письменника,журналіста, публіциста, педагога пропонуємо переглянути Вир (1984) 

За мотивами роману Григорія Тютюнника «Вир» кінорежисером Станіславом Клименком у 1983 році на кіностудії ім. О.П. Довженка відзнято художній фільм, який отримав головний приз на Республіканському кінофестивалі.

Виставки, приурочені до 125 років від дня народження Максима Тадейовича Рильського (1895–1964), українського поета, перекладача, мистецтвознавця, громадського діяча, та 95 років від дня народження Ліни Василівни Костенко (1930), української поетеси, культуролога, сценариста, громадської діячки

Виставка до Шевченківських днів з нагоди відзначення 211-ї річниці з дня народження та 164-х роковин дня пам’яті Великого Кобзаря

21 лютого – Міжнародний день рідної мови

  

Рідна мова - це історія народу, його світогляд, світобудова, його культура. Рідна мова - найдивовижніший винахід людства, інструмент збереження й розвитку інтелектуальних і духовних скарбів кожної нації. Нею говорять до нас батьки, звертаються мислителі минулого й сьогодення, нею виголошують закони...

Події останнього року стали поштовхом для переосмислення ролі рідної мови в житті кожного українця. Вона стала оберегом, символом єдності, маркером ідентичності, інструментом боротьби для кожного з нас, знаком незламності й сили духу для всього людства

Плекаймо рідну мову!

Виставка до Дня Героїв "Небесної Сотні"

95 років від дня народження Всеволода Нестайка, українського письменника і класика дитячої літератури.

30 січня 1930 року народився один з найпопулярніших у світі дитячих письменників – Всеволод Нестайко. Він єдиний із прозаїків, хто писав тільки для дітей упродовж півстоліття.    За 55 років літературної діяльності написав більше 30 повістей, романів і збірок оповідань, частина яких увійшла до золотого фонду дитячої літератури України.

Виставка до Дня пам'яті Героїв Крут

29 січня в Україні віддають шану українським студентам, які ціною власного життя зупинили більшовицький наступ на Київ у 1918 році

27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів невинних жертв Голокосту – одного з найстрашніших злочинів проти людства. Цей день нагадує нам про жахливі наслідки ненависті, дискримінації та тоталітаризму, які забрали життя шести мільйонів євреїв та мільйонів представників інших національностей і груп

Виставка до Дня Соборності України

Виставка до 75 річниці з дня народження Ярослава Михайловича Стельмаха (1949-2001), українського письменника, драматурга, прозаїка, перекладача

День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій. Всеукраїнська акція "Засвіти свічку"

Щороку у четверту суботу листопада вшановуємо пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років

Переглянути відео: До 87-х роковин геноциду Український інститут національної пам'яті спільно з Prosto Production створили просвітницький ролик, що розповідає про передумови та причини Голодомору

Виставка до Дня пам'яті жертв голодомору та політичних репресій

Виставка до Дня Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначається День Гідності та Свободи. Цього дня, з інтервалом у дев’ять років, розпочалися дві доленосні для сучасної України події: Помаранчева революція 2004-го та революція Гідності 2013-го.

Виставка з нагоди Дня української писемності та мови

16 жовтня - 170 років від дня народження Оскара Фінґала О’Флагерті Вілс Уайльда (1854-1900) – ірландський філософ, естет, письменник, поет

Переглянути відео: Казка українською мовою. Оскар Уайльд. Хлопчик-Зірка, переклад Марина Зуєнко

Виставка до дня захисників та захисниць України, та дня українського козацтва

українського поета, перекладача, критика, публіциста, журналіста, громадсько-політичного діяча, Героя України (2004)

Фестиваль "Книжкова країна"

26-29 вересня відбудеться фестиваль "Книжкова країна" Запрошуємо усіх: дорослих, дітей, родини; затятих читачів та тих, хто хоче поринути у магічний світ літератури. На вас очікує ще більше цікавих подій та активностей, а також знайомі формати: книжковий ярмарок, зустрічі з авторами, майстер-класи та багато іншого. Вхід — вільний

https://book.vdng.ua/

        Виставка до 130-річчя з дня народження Олександра   Довженка (1894-1956), 

українського кінорежисера, сценариста, письменника, художника-графіка, громадського діяча, фундатора українського кінематографа

Переглянути відео: Цікаві факти про Олександра Довженка

Виставка до річниці з дня народження Івана Петровича Котляревського (1769-1838) 

Іван Петрович Котляревський

Український письменник, поет, драматург, фундатор нової української літератури та української літературної мови, культурний та громадський діяч. Автор поеми «Енеїда»

Книгарня на колесах

Книжкова виставка-ярмарок

У вівторок, 3 вересня, пройшла чергова зустріч з "Книгарнею на колесах"

Виставка-ярмарок була представлена безліччю книг українських та зарубіжних авторів таких видавництв як: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Старого Лева, Наш Формат, Віват, Урбіно, Ранок, Школа та інші.

Подарунок від Книгарні: 

• Кетрін Епплгейт - Останниця. Перша серед усіх 
• Кетрін Епплгейт - Останниця. Єдина і надзвичайна 
• Сильвія Лінстедт - Дикий народ 
• Сильвія Лінстедт - Дикий народ
• Повстання Улісс Мур - Двері у міжчасся.

Запрошуємо читачів ознайомитися з новими книгами!

6 грудня - День Збройних сил України

6 грудня щороку відзначається свято на честь Збройних Сил України. Святкують його від 1993 року — саме тоді Кабмін затвердив відповідну постанову.

Саме 6 грудня 1991 року Верховна Рада ухвалила Закон України «Про Збройні Сили України».

Національні збройні сили почали формуватися ще на початку 20-го століття.

Першим таким військовим утворенням можна вважати Українських січових стрільців, що згодом навіть стали героями народних пісень.

І хоч стрільці воювали у складі австрійської армії, вони були першим власне українським збройним формуванням. Українські січові стрільці протистояли Російській імперії в Першій світовій війні та мали національну символіку, власну форму одягу, окрему систему відзнак. Офіційною мовою у війську була українська.

Декількома роками пізніше у щойно створеної молодої Української Народної Республіки було багато зовнішніх ворогів. Тож у 1917 році з воїнів-українців, які раніше служили в протидіючих арміях — російській та австро-угорській, а також з добровольців було сформована армія Української Народної Республіки. Навесні 1918 року їй вдалося витіснити більшовицькі війська з рідної землі.

На жаль, Українська Народна Республіка існувала недовго. В результаті державного перевороту 1918 року країна перебувала під німецькою владою. Українське військо було скорочене, у значній частині роззброєне та деморалізоване.

Під час Другої світової війни знову з’явилася надія на відновлення незалежності України. З’явилася Українська Повстанська Армія, але вона проіснувала недовго — була знищена владою СРСР після війни.

Після здобуття незалежності в 1991 році українське військо переживало численні скорочення озброєння та кадрового складу, а міністрами оборони незалежної України нерідко призначалися люди з російським громадянством. У результаті наша армія не розвивалася, а занепадала.

Початком нового відродження українських збройних сил став 2014 рік, коли з’явилася нагальна потреба протистояти російській агресії. Довелося прискореними темпами і відновлювати кількісний склад війська, і насичувати його сучасними видами зброї.

Велику допомогу в цей період держава отримала від волонтерських організацій. Наша армія змогла відновитися на достатньому рівні та відстояти свободу рідної землі.

Зараз перед українськими військовиками чимало викликів — від протидії агресії рф до реформування відповідно до стандартів НАТО.

╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

Вшанування пам’яті жертв Голодоморів – геноциду Українського народу

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 і 1946–1947 років. У 2022-му День пам’яті жертв голодоморів припадає на 26 листопада.

Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів мільйони людських життів. У 2006-му Законом України Голодомор 1932–1933 років визнаний геноцидом Українського народу.

Цього року ми вшановуватимемо жертв сталінського геноциду в умовах повномасштабної війни Росії проти України, яка супроводжується геноцидними практиками проти українців. Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, з усією наочністю демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.

В умовах повномасштабної війни один із ключових способів вшанувати пам’ять убитих голодом  – долучитися до акції «Запали свічку» та закликати українців і людей по всьому світу засвітити вогник у кожній домівці як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися.

╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

21 листопада - День Гідності та Свободи

21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи — одне зі знакових офіційних свят, встановлене на честь двох революції — 2004-го та 2013 років. Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору....

╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

14 листопада - 110 років від дня народження 

Андрія Самійловича Малишка

╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

9 листопада − День української писемності та мови.

 Мова − це найважливіший засіб спілкування і пізнання та один із ключових факторів незалежності країни. 

Щороку 9 листопада Україна відзначає День української писемності та мови. Це свято було встановлено указом Президента України 6 листопада 1997 року. Зазвичай в цей день вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця, послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія, відзначають найкращих популяризаторів українського слова та проводять Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до якого приєднуються навіть українці, які живуть за кордоном.

Нестор-Літописець був священнослужителем Київсько-Печерської Лаври та літописцем. Дослідники вважають, що саме з праці «Повість минулих літ» (XI − початок XII століття), автором якої він є, починається писемна українська мова.

А от витоком сучасної літературної української мови вважається відома поема «Енеїда» Івана Котляревського − перша масштабна пам’ятка українського письменства, що була укладена розмовною українською мовою.

Цікаві факти:

22 травня 2019 року Кабінет міністрів затвердив нову редакцію українського правопису. Цей документ був розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набули поширення в різних сферах суспільного, наукового й культурного життя.

15 травня 2019 року Президент України Петро Порошенко підписав закон про функціонування української мови як державної.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про мову, завданням якого є об’єднати Україну, гарантувати кожній людині право на отримання інформації і послуг українською мовою в усіх публічних сферах на всій території нашої держави.

Упродовж століть українська мова зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, залежно від того, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.

Сучасна українська мова налічує близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.

Для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»).

Українська мова одна з найкрасивіших мов та визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.

Українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї.

Українська мова поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, Казахстані, Аргентині, Бразилії, Великій Британії, Канаді, США та інших країнах, де мешкають українці.

Українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов’янської мови – полянського, деревлянського та сіверянського.

З погляду лексики, найближчою до української є білоруська мова (84% спільної лексики), потім іде польська (70% спільної лексики) і словацька (68% спільної лексики).

За матеріалами сайту https://brovary.net.ua/9/

╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

14 жовтня - День захисників та захисниць України

╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌╌

26 вересня весь світ відзначає Європейський день мов.

 Свято проголосила Рада Європи у грудні 2001 року під час Європейського року мов для заохочення вивчення мов як у школах, так і протягом усього життя людини.

На території Європи налічується 225 автохтонних мов – це приблизно 3% від загальної кількості у світі. Дві третіх з них або вимерли, або знаходяться на межі зникнення через поступову асиміляцію, як от ірландська мова чи кельтські мови. Більшість європейських мов мають індоєвропейське походження. 

З кінця вісімнадцятого століття найпоширенішою мовою Європи (як з боку географії, так і за кількістю носіїв мови) була російська, яка замінила французьку. Враховуючи лише носіїв мови, приблизно 150 мільйонів європейців щоденно розмовляють російською, далі йде німецька мова – приблизно 95 млн носіїв, турецька – приблизно 80 млн, англійська та французька мови – кожна по 65 млн, італійська – 60 млн, іспанська та польська  – по 40 млн, українська – 30 млн та румунська – 26 млн. Щодо вивчення іноземних мов, то зараз англійська мова є найпопулярнішою іноземною мовою в Європі, після неї йдуть німецька, французька, італійська, російська та іспанська.

Дослідження показали, що 56% громадян Євросоюзу розмовляють не лише рідною мовою, але 44% визнають, що не знають іноземних мов. 38% мешканців ЄС кажуть, що знають англійську мову, 14% – що володіють французькою чи німецькою мовами, 7% – російською, 5% – іспанською та 3% – італійською.

Типовим багатомовним європейцем вважається студент, працівник-менеджер чи людина, яка народилася у країні, мова якої відрізняється від мови її батьків.

Внаслідок збільшення кількості іммігрантів та біженців європейські міста стають більш багатомовними. Наприклад у Лондоні розмовляють близько 300 мовами, зокрема англійською, французькою, китайською, польською, російською, іспанською, португальською, арабською, бенгальською, перською, турецькою, курдською, берберською, хінді, урду, пенджабі.